РОЗДIЛ ОДИНАДЦЯТИЙ
Болить чи не болить, а вигляд у Чередниченка такий, хоч на медичну афiшу його винось для пiдтвердження сили афоризму: "В здоровiм тiлi - здоровий дух". Лежати довго не вмiє, з досвiтку на ногах, туге, на вiтрах обсмагле обличчя все лiто пашить польовою свiжiстю, - здається, такiй людинi зносу не буде!
Боже мой! Этого еще не хватало! Чего только не узнаешь, лежа телефон samsung m620 попо как сбросить настройки телефона samsung сю сторону преграды. .. Наркомания - так нас учили - бич капиталистических стран. Для нас не типична. И вот - типичная наркомания, да еще кустарная, какие-то таблетки. ..
В Олеговiй головi нiби переплуталось все. Дивився на товаришiв i дивувався, як красиво, як просто переплiталися вони в один ланцюг працею, мрiями, дружбою. Вiн був певен, що це добрий випадок зiбрав докупи оцих людей, злютував у один пласт.
Вважається, що саме вiд того рою i пiшла Романовi фортуна. Клубок, повний гулу та жал, що спустився десь iз небес на Тернiвщину i що Мина своїм тулумбасом прогнав його, вiдполохавши сам своє щастя, той, може, долею дарований виводок мудрих створiнь обрав собi зрештою Романа Винника.
Художник рисовал по ночам - с трех до шести утра. В зале стояла тишина, пахло еловыми ветвями, у гроба неподвижно стоял караул.
К художнику подошел секретарь, постаревший, с мешками у глаз: увидел рисунок, губы у него задрожали.
- Вот рисуете, - сказал он, - как тогда. .. Отвернулся и замолчал. Потом вдруг заговорил, близко наклонясь к лицу художника, не сдерживая слез.
Прокiп Гордiйович ще мить повагався i повiльно перегорнув останню сторiнку сумної лiкарняної повiстi Вадима Соловейка.
На однiй iз труб газ горить, немов гiгантський свiтильник, голубе полум'я трiпоче, бiгає квiткою пелюсткатою.
- Що то над трубою 
